Цікаво про історію появи книжок для найменших читачів


Були часи, коли не існувало ні літер, ні пера, але вже були геніальні письменники. Їхні твори зберігалися не в книжкових шафах, а в пам'яті людей. Усне мовлення вважалося єдиним способом передачі знань. Якось у Римі один чоловік завів собі бібліотеку живих книжок. Торговець-багатій зібрав найздібніших і розумних рабів і звелів їм вивчити його улюблені твори. Незабаром все місто заговорило про людей-книг, а на званих обідах торговець із гордістю демонстрував своє зібрання творів. Але одного разу похвалитися йому не вдалося, в очікуванні чергового твору гості почули: «Вибачте, але в «Іліади» заболів живіт! Він не може піднятися!».


Можна вважати, що історія появи книги почалася з появою писемності, коли твори почали записувати на стінах, корі дерев, глиняних табличках і багатьох інших речах. Наприклад, в Індії писали голкою на пальмовому листі. Підрівнявши краї, його зшивали ниткою. Чимало бібліотек були укладені з глиняних книг. Твори або літописи записували на невеликих глиняних табличках.

Стародавні греки придумали воскові книги. Це були дощечки з квадратною виїмкою, яка заливалася воском. Писали на таких «сторінках» загостреною паличкою, а якщо траплялась помилка, тупим кінцем, наче гумкою, стирали її. У кутах дощечок проколювалися дірочки і їх зв'язували мотузкою.
Попередниками паперу були папірус і пергамент. Книги з папірусу робилися у формі сувою з паличками на кінцях. Читали їх так: лівою рукою тримали початок, а правою розгортали. А от книги з пергаменту були схожі на скриньку. Дерев'яні обкладинки обтягували шкірою, а кутики зміцнювали металом. Кожна книга закривалася на замочок.


Оскільки друкованих верстатів ще не винайшли, кожну книгу переписували від руки. Художники доповнювали їх картинками.

Отака цікава історія у книжок, які ви щодня тримаєте в руках!
04.09.2017