Дрозд Володимир

Дрозд  Володимир Григорович (25.08.1939 р.  – 23.10.2003 р.)  – був українським письменником. Народився в селі Петрушин, Чернігівського району. Був Першим головним редактором журналу Київ (1983–1985). Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка (1992).

Двадцятитрирiчним юнаком Володимир Дрозд видав першу книжку новел та оповiдань («Люблю синi зорi», 1962) i одразу був прийнятий до Спiлки письменникiв. Розпочавши лiтературну працю як новелiст i продовжуючи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджувався як автор повiстi й роману. Дещо осiбно стоять у творчостi письменника романи-бiографiï «Ритми життя» (1974), «Дорога до матерi» (1979).

Основні твори  – повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі» (1985-1990 рр.; роман нагороджений Шевченківською премією у 1992 році).