Косик Володимир

Косик Володимир (26.11.1924 р.  – 12.06.2017 р.)  – був відомим українським істориком із Франції, одним із найкращих фахівців з історії французько-українських взаємин, історії УНР та історії України періоду Другої світової війни, автором численних наукових праць. Майже 10 років він вивчав архіви німецького гестапо. У лютому 2010 р. світ побачила книга Володимира Косика «Спецоперації НКВД-КГБ проти ОУН», видана у Львові Галицькою видавничою Спілкою. 

Це ґрунтовне наукове дослідження методів боротьби Москви проти українського націоналізму у 1933-1943 роках. 

Володимир Косик під час Другої світової війни був вивезений на примусові роботи до Східної Німеччини. Звідти у 1946 р. він нелегально перейшов кордон до Західної Німеччини. З 1948 р. жив у Франції. Отримав докторський диплом Українського вільного університету в Мюнхені і за кілька років у Сорбонні, в інституті історії сучасних міжнародних взаємин. Косик був засновником і редактором франкомовного журналу «Європейський Схід. За публікації французькою мовою про Україну уряд Франції нагородив його однією з чотирьох найвищих відзнак Франції – Орденом мистецтв, письменства і гуманітарних наук. У 1961 р. українська діаспора Франції обрала Володимира Косика головою «Об’єднання українців у Франції». З 2000 р. він обіймав посаду професора Львівського національного університету ім. Івана Франка. За наукову працю у 2000 р. історик був нагороджений Золотою медаллю Українського вільного університету; орденом третього ступеня «За заслуги» нагороджений 2005 р. президентом Віктором Ющенком.